Роль очного протезу

При вирішенні питання видалення ока слід завжди пам'ятати необхідність подальшого протезування очної порожнини. Протезування ока зменшує психологічну травму, зумовлену енуклеацією. Добре підібраний протез перетворює хворого, позбавляє його від пов'язування. Косметичне значення протезу не підлягає обговоренню, оскільки відсутність ока, який є парним органом, одразу привертає увагу. Крім косметичної сторони, носіння очного протеза має і лікувально-профілактичне значення.

Протез захищає куксу енуклейованого ока від подразнюючої дії вітру, холоду, пилу. При тривалій відсутності протезу верхня повіка опускається, оскільки розвивається атонія м'язів, що піднімають повіку, з'являється стійкий птоз.

Зміщення слізних точок веде до постійного накопичення сльози в кон'юнктивальній порожнині, сльозотечі та подразнення повік. Розвивається хронічний кон'юнктивіт, що погано піддається лікуванню, порожнина скорочується.

Якщо після енуклеації, особливо в дитячому віці, не вставлений протез, порожнина очної ямки відстає в розвитку, виникає асиметрія обличчя. Подальший підбір протеза у випадках особливо скрутний.

Таким чином, питання очного протезування є актуальними та потребують постійного вдосконалення.

Протезування

В даний час для кращого формування порожнини вважається за доцільне вставлення протеза через 3-4 дні після енуклеації. При пізніших термінах вставлення протеза є побоювання, що очна порожнина може звузитися, зменшитися у вигляді. Крім того, настає атонія нижньої повіки зі зміщенням слізних точок, у зв'язку з чим відбувається скупчення в порожнині сльози, розвивається кон'юнктивіт. Повіки червоніють, припухають, починається випадання вій, з'являється гнійне відділення. Внаслідок такого тривалого запалення очна порожнина може звузитися настільки, що в неї важко вставити навіть найменший протез.

Протезування у ранні терміни особливо показано у дітей, інакше орбіта та відповідна частина лицьового скелета відстають у зростанні порівняно з іншою стороною.

У випадках, коли є тенденція до розбіжності операційної рани, у перші дні краще вставити лікувальний протез з отвором у центрі. Щойно стихають запальні явища і відзначається задовільний рубцювання рани, рекомендується вставити косметичний протез.

Слід зазначити, що нерідко після енуклеації відзначається опущення верхньої повіки, заворот нижньої повіки, що викликає у лікарів бажання затримати введення протезу. Це неправильна тактика. У таких випадках, навпаки, необхідно якнайшвидше вставити протез, який ліквідує вищезгадані дефекти.

Протезування субатрофічних та атрофічних очей

Підбір протезу при посттравматичній субатрофії чи атрофії очного яблука у дітей проводиться через 1 рік після травми. Якщо дитина мала і болісно сприймає протезування, то підбір протезу можна відкласти до старшого віку (зазвичай 6-7 років, перед вступом до школи). Спочатку одягати і знімати протез рекомендується після інсталяції 0,5-1% розчину дикаїну. При протезуванні субатрофічних очей у дітей протез на ніч обов'язково виймається.

Протезування проводиться у наступній послідовності:

1. Визначення показань до протезування: протезування підлягають спокійні, функціонально безперспективні очі при спокійних показниках імунологічних досліджень.

2. Підбір щадної форми протезу.

3. Поступове звикання до підібраного протезу: перший раз протез надягає на 30 хвилин, потім - на 1 годину, потім - щодня додають по 1 годині.

4. Поліпшення косметичних показників шляхом ступінчастого протезування проводиться після повного звикання очного яблука до попереднього протезу.

5. Індивідуальне протезування.

Протезування вроджених мікрофтальмів та анофтальмів.

При цих уроджених дефектах найкраще розпочинати протезування у грудному віці, з 6 місяців. Кон'юнктивальна порожнина розширюється шляхом ступінчастого протезування: спочатку вставляється дуже маленький протез (іноді бусинка), потім розміри протезів поступово збільшуються.

Перед початком протезування при мікрофтальмі має бути ретельне обстеження ока. Протезування підлягають лише функціонально безперспективні очі. Протезування дітей з анофтальмом та мікрофтальмом є профілактикою розвитку асиметрії обличчя. Хірургічне лікування вродженого мікрофтальму та анофтальму безперспективне. При вродженому мікрофтальмі енуклеація протипоказана, оскільки відбувається деформація порожнини, сплощення склепінь та протезування найчастіше виявляються неможливими.